Перемогти непереможну

Тетяна Петлюк

Півфінал

Вечірня сесія другого дня змагань зимового чемпіонату світу з легкої атлетики почалася приголомшливим півфіналом бігу на 800 метрів серед жінок у виконанні українки Тетяни Петлюк. Очоливши другий півфінал з першого метра дистанції, Тетяна протрималася лідером до самісінького фінішу і знову показала найшвидший результат дня 1.59,58. Цей показник став найкращим для киянки нинішнього зимового сезону.

-  Таню, як біглося сьогодні?

- Набагато важче, аніж у попередньому забігу. Я відчувала, що британка та італійка дихають мені у потилицю, а прискоритися на повну потужність так і не змогла.

-  Це пов'язано із загальним фізичним станом чи існують якісь проблеми?

- На жаль, проблеми таки існують. Сильно болить задня поверхня стегна і привідний м'яз. Сьогодні всю першу половину дня лікарі робили все можливе, аби поставити мене на ноги. Я навіть втомилася від маніпуляцій них та відновлювальних процедур. Але до фіналу є ще цілий день...

- Можливо не потрібно було задавати такий темп бігу? В першу трійку, аби вийти до фіналу, ти б потрапила у будь-якому випадку.

- Головна мета нинішнього року - це все ж таки Олімпійські ігри. Там боротьба буде жорсткішою і в кожному колі змагань доведеться викладатися на всі "сто". А змоделювати таку ситуацію і перевірити свою бойову спроможність можна лише на таких змаганнях.

Фінал

Перша нагорода на чемпіонату світу з легкої атлетики у Валенсії нарешті потрапила і до української скарбнички! Поки що срібного ґатунку. З результатом 2:02,66 сотих секунди Тетяна Петлюк фінішувала другою на дистанції 800 метрів серед жінок. Лише 9 сотих киянка програла 30-річній чемпіонці Австралії Тамсін Льюїс. Проте, на третій позиції залишилася семиразова чемпіонка світу з бігу на 800 метрів, представниця Мозамбіку Марія Мутола.

Відео фінального забігу

- Таню, такого прикрого програшу, мабуть, ще не було у твоїй кар'єрі...

- Насправді, це був шанс вперше в житті стати чемпіонкою світу... Мабуть, я зарано почала фінішний спурт. Але на останньому колі дистанції я показала все, на що здатна.

Валенсія, 2007. Фінал. Фінішна пряма. Зліва направо: Марія Мутола, Тамсін Льюїс, Тетяна Петлюк, Майте Мартінез

-  Темп бігу був не занадто високим. Пам'ятається, ти говорила, що в такому разі візьмеш ініціативу на себе і вестимеш забіг у потрібному та вигідному для тебе темпі.

- Напередодні я порадилася з тренером, і він просто заборонив мені використовувати таку тактику бігу. Відверто кажучи, він мав рацію. Адже у двох попередніх колах я провела дуже швидкий біг, і на фінал моїх сил могло просто не вистачити...

-  По дистанції було помітно, що ти контролювала насамперед Мутолу.

- І не лише її. Я краєм ока спостерігала і за іспанкою Майтою Мартінез, і за британкою Дженні Медоуз. 

-  А спурт австралійки пропустила?

- Так буває, коли очікує головного суперництва від одних, проривається хтось зовсім незнайомий та невідомий. Тамсон Льюїс була найсвіжішою серед нас, і вона скористалася цим сповна. Насправді, я навіть у найстрашнішому сні не могла уявити, що побачу на фініші саме її спину.

- Проте, здійснилася одна із твоїх найзаповітніших мрій, - перемогти НЕПЕРЕМОЖНУ...

- Насправді, я вперше у кар'єрі виграла у Марії Мутоли, але ця перемога не така яскрава без «золота» чемпіонату світу. Мені завжди здавалося, якщо я виграю у Мутоли - я виграю чемпіонат світу... Мабуть, не цього разу.

Людмила Якушева з Валенсії
http://uaf.org.ua