
Черговий сезон у фігурному катанні завершено. Тепер, поки чемпіони виступають у комерційних шоу, інші спортсмени відпочивають та роздумують, що готувати до нового сезону.
Можливо, хтось повторить шлях віце-чемпіонів Олімпіади в Турині Таніт Белбін і Бенджаміна Агосто і змінить тренера, а хтось з розпачу повісить ковзани на цвях.
Розмірковують про майбутнє спортсменів і в українській федерації фігурного катання.
Зокрема, думками про загальні результати збірної поділився Владислав Петухов, перший Віце-президент української Федерації фігурного катання на ковзанах і суддя чемпіонату в Гетеборзі.
Здебільшого він говорив якраз про останні старти фігуристів.
- Назвати цей чемпіонат успішним для нас не можна. Основні претенденти на високі місця, наша спортивна пара Волосожар - Морозів виступили невдало. З ними проведено аналіз - і по Чемпіонату світу, і по всьому сезону, який був для них важким. Певні висновки ними зроблені і, думаю, в цьому виді у нас є надія на прогрес, - сказав він в коментарі прес-службі Федерації фігурного катання.
Що стосується дніпропетровської пари - вона непогана, але, на мою думку, дівчина важкувата для свого партнера.
У Гетеборзі вони не виступили із-за травми - я був присутній на тренуванні, коли ця травма сталася. Роман підняв партнерку, не справився з піднятою вагою, обидва впали і в результаті партнер розтягнув суглоб на кисті у великого пальця. Можна було знеболити руку на період змагань, але це могло мати небезпечні наслідки.
Ми вже такий випадок знаємо: з парою Обертас - Паламарчук на Чемпіонаті світу в Ніцці, коли у партнера була приблизно така ж травма і результат був плачевний, ми втратили цю пару взагалі. Тому краще поберегти людей на майбутнє, вони ще молоді.
Що стосується нашого парного катання загалом і в цілому, ситуація сумна. У нас всього дві пари, в основному люди йдуть з цього виду. Мабуть, треба вживати якісь заходи, оскільки не видно результатів роботи.
У змаганні танцювальних пар в Швеції ми теж отримали негативний результат.
Рік тому Задорожнюк-Вербилло були 17-і, зараз стали 18-ми. Звичайно, відсутність в танцювальній бригаді нашого судді, який не потрапив по жеребкуванню на чемпіонат, дає про себе знати. Але у будь-якому випадку прогресу у дуету немає ніякого.
Займаються ними в Америці явно не так, як там слід було б займатися.
На мій погляд, вони просто кинуті напризволяще: програму ставив один, тренував інший. І пара зараз в розпачі, не знають, як їм далі працювати.
Взагалі хороших і перспективних танцювальних пар у нас багато - перш за все це наші юніори Аліса Агафонова - Дмитро Дунь, є й інші харківські і київські пари.
Думаю, Агафонова-Дунь отримають один з етапів Гран-прі в дорослій серії. По світовому рейтингу вони вже йдуть попереду всіх наших танцювальних пар. Отже тут у нас є хороші перспективи на майбутнє.
Що стосується виступу нашого одиночника Антона Ковалевського, після всіх травм цього сезону своє завдання-мінімум він виконав - потрапив в 24 учасники фіналу з 50-ти чоловіків. І добре відкатав довільну програму.
Хоча зробив зайвий потрійний стрибок, що не дозволило йому піднятися вище 20-го місця. Це вже пов'язано з новою системою суддівства, яку треба уважніше вивчати і не помилятися. Але в цілому його виступ можна назвати цілком задовільним - він відновився після травм і показав гідний рівень катання.
Від нашої одиночниці Іри Мовчан ніхто не чекав великих досягнень - вона ще молода і кататися в такій жорсткій конкуренції їй не вистачає гарту і досвіду. Вона фінішувала 35-ою.
Думаю, навіть при бездоганному виконанні нею всієї програми вона все одно не потрапила б в число 24-х фіналісток. Там доросліший і потужніший склад. Але у неї є перспективи і взагалі у нас багато хороших, талановитих дівчат.
Взагалі зараз ми переживаємо приблизно ту ж ситуацію, що і Росія - період зміни поколінь. Там теж немає явних лідерів, вони пішли, а зміна ще не виросла. Загальну оцінку даватиме президія, тренерська рада, а я б не визнав цей чемпіонат для нас навіть задовільним. Треба працювати, покращувати умови тренувань, будувати ковзанки.